Під час дослідження фізичного розвитку людини разом з даними, отриманими інструментальними методами, враховують і описові показники.

Огляд починають з оцінки шкіряного покриву, потім форми грудної клітини, живота, ніг, ступеня розвитку м’язів, жирових відкладень, стану опорно-рухового апарату та інших параметрів і показників.

Хребет виконує основну опорну функцію. Його оглядають у сагітальній та фронтальній площинах, визначають форму лінії, утвореної остистими відростками хребців, звертають увагу на симетричність лопаток та рівень плечей, стан трикутника талії і т.д.

Нормальний хребет має фізіологічні вигини у сагітальній площині, анфас виглядає як пряма лінія. При патологічних станах хребта можливі викривлення як у передньо-задньому напрямку (кіфоз, лордоз), так і бічні (сколіоз).

Осанка — звична поза людини, що стоїть невимушено. Вона залежить від форми хребта, рівномірності розвитку і тонусу мускулатури торсу. Для визначення осанки проводять візуальне спостереження щодо положення лопаток, рівня плечей, положення голови. Окрім того, використовують інструментальні дослідження — вимірювання значень певних довжин та вигинів для формування кількісної оцінки виявлених змін.

При ряді захворювань (сколіоз, кіфоз і ін.) відбувається зміна осанки. Часто заняття невідповідним видом спорту, рання спеціалізація (гімнастика, штанга і ін.) призводить до розладу функції хребта та м’язевого дисбалансу, що негативно відбивається на функції внутрішніх органів та працездатності людини в цілому.

Ултразвукова денсітометрія проводиться на обладнанні нового покоління - денсітометрі. Денсітометр менш ніж за хвилину дозволяє оцінити стан п'яткових кісток піцієнтів і надати для лікаря достатньо даних для прогнозування ризиків переломів та захворювань.

Денситометричне дослідження проводиться без опромінення, швидко та безболісно і дозволяє на ранніх стадіях діагностувати таку хворобу, як остеопороз.

Остеопороз – хронічно прогресуюче, обмінне захворювання скелету, що характеризується зниженням щільності кісток. За даними ВОЗ близько 35% травмованих жінок і 20% чоловіків отримують переломи, пов'язані з остеопорозом. Проблема остеопорозу стосується близько 75 млн громадян Європы, США та Японії. У Європі летальність, пов'язана з остеопоротичними переломами, перевищує онкологічну (за виключенням смертності від раку легенів).

Щоб не поповнити сумну статистику, необхідно регулярно виконувати оцінку щільності та мінерального складу кісток - денсітометрію.

Дослідження очного дна дозволяє спостерігати кровотік у кровоносних судинах, а також аналізувати периферичну частину зорового аналізатора. Багато загальних захворювань організму приводять до характерних змін судин сітківки. Звичайна офтальмоскопія, офтальмохромоскопія, а також реєстрація картини очного дна за допомогою чорно-білої і кольорової фотографії не завжди дають повне представлення про патологічний процес, крім того ці дослідження тривалі, трудомісткі та дорогі.

У нашій клініці використовуються оптико-електронної системи та методики дослідження очного дна за допомогою комп’ютерного спектрозонального аналізу на базі програми для цифрової обробки зображень.

Оцінювання загального стану мікроциркуляції здійснюється на підгрунті найбiльш популярної системи оцiнки по Малой Л.Т. В її основу покладена спроба кiлькiсно охарактеризувати ступiнь вiдхилення основних елементiв мiкроциркуляцiї вiд умовно прийнятої норми, яка вiдображена в балах. В залежностi вiд ступеня вказаних змiн отримують певну кiлькiсть балiв, на основi якої розраховують кон'юнктивальний iндекс. Величину кон'юнктивального iндексу розглядають, як показник для оцiнки ступеня порушень мiкроциркуляторної системи.

Для оцінювання кон'юнктивального iндексу вибираються такі показники: спiввiдношення дiаметрiв артерiол i вiдповiдних венул; нерiвномiрнiсть калібру; меандрична звивистiсть; мiкроаневризми; клубочки; сiтковидна структура судин; змiна кiлькостi функцiонуючих капiлярiв; артерiоло-венулярнi анастомози; крововиливи; периваскулярнi набряки; сладж-феномен; мiкротромби, які характеризуються такі порушення як: змiни судин; позасудиннi змiни; внутрiшньо-судиннi змiни.

Такий підхід дозволяє отримати об'єктивне уявлення про виявлені порушення, а також дає змогу диференцiювати патологiчнi процеси по важкостi.